Історія закладу освіти/Files/images/Новопетр2.png

Усе в світі має свій початок! 1963 рік... У зв'язку із будівництвом Київського водосховища людей із села Старосілля переселили у с.Нові Петрівці. Населення збільшилося, у селище переїхало багато молодих родин, в яких росло двійко, а частіше й більше, дітей. На той час у селі існувала лише одна середня школа, побудована ще на початку ХХ століття. Школа була переповнена учнями, а відповідно навчальний процес відбувався у дві зміни. Потреба у новій школі значно зросла! Маючи в запасі терпіння, бажання та ентузіазм, люди взялися до будівництва нового закладу освіти. Таким чином у 1964 році недалеко від місцевого музею "Битва за Київ у 1943 році" виросла двоповерхова загальноосвітня середня школа №1. Першим директором призначено Резніка Григорія Івановича. Разом зі своїм заступником, Симоненком Миколою Ісаковичем, вони розпочали навчально-виховний процес у новій школі. Вже цього року до школи прийшло більше півтисячі учнів. Варто назвати імена вчителів, які в ці роки давали не тільки цінний вантаж знань, але й ділились із вихованцями своїм теплом та любов'ю. Серед них: Порязев Олександр Григорович (вчитель фізики), Шевченко Марія Луківна та Левковець Галина Андріївна (вчителі української мови і літератури), Оршанська Дуся Абрамівна (вчитель хімії), Бондаренко Ольга Самойлова (вчитель біології), Резнік Любов Матвіївна (вчитель математики), Яворська Віра Євгеніївна (вчитель географії), Хилько Євдокія Дем'янівна (вчитель історії), Багнюк Лідія Юхимівна (вчитель іноземної мови), Ткаченко Марія Миколаївна (вчитель російської мови), Оксак Віктор Іванович (вчитель фізкультури), Шупик Микола Пилипович та Трачук Петро Григорович (вчителі трудового навчання), Братусь Григорій Олександрович (вчитель математики), Яременко Надія Василівна (вчитель математики і астрономії), Громадська Катерина Дмитрівна,Головата Галина Степанівна, Яцина Мотря Василівна, Старенька Олександра Василівна, Нижник Марія Луківна, Шевченко Галина Давидівна, (вчителі початкових класів), а також Натоптана Дуся Абрамівна (лаборант) та Лелик Віра Федотівна (бібліотекар). На жаль, більшість учителів із тої першої плеяди, вже немає поряд із нами, але пам'ять про них живе. Таким чином, початок функціонування школи було закладено. Розвиток навчального закладу лягав на плечі директорам. Хочеться згадати поіменно кожного очільника школи, адже кожен із них доклав певних зусиль для її розквіту. Отож, після Григорія Івановича Резніка директором був Демченко Ігор Євгенійович, а псля нього Симоненко Микола Ісакович, Власенко Віктор Дмитрович, Лозицький Іван Іванович, Шевченко Віталій Васильович, який з 1991 року посів посаду директора і очолює школу до сьогодні. За свої 50 років школа помітно змінилася. Лише від часів незалежності України, коли директором став Віталій Васильович, заасфальтовано пришкільне подвір'я, бігові доріжки на стадіоні, під'їзд до школи, проведено капітальний ремонт котельні, налагоджено систему безкоштовного харчування дітей пільгової категорії, забезпечено школу сучасним комп'ютерним класом, класи обладнано новими учнівськими меблями, замінено всі старі вікна на енергозберігаючі. Приємно, що випускники школи із вдячністю згадують про свою альма-матір та намагаються допомогти їй. Так, наш випускник, меценат, Гальчук Анатолій Павлович, постійно піклується про оновлення школи, а тому у 2004 році за його фінансування було зроблено ремонт у вестибюлі школи, а у 2014 - у їдальні. Інший наш випускник, Цикало Олег Миколайович, який сьогодні проживає у США, з нагоди ювілею школи надіслав цінний подарунок: комплект спортивних м'ячів та набір іменних авторучок. Ось так і живе школа! Із вдячністю минулому, зі світлою вірою у майбутнє керівництво школи, її вчителі та учні впевнено будують теперішнє!

Кiлькiсть переглядiв: 163

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.